Главная
→
Статьи
→
Сердолiк
Сердолiк
Досі пам'ятаю свій перший сердолік, свою із ним зустріч.
Я знав, що море викидає на берег коктебельської бухти оті сердоліки, не раз бачив схилені постаті, що повільно пересувалися
вздовж берега, пильно дивлячись собі під ноги.
«За камінцями полюють!» — сказав мій знайомий, і стільки зневаги було в його голосі, що я й не подумав би поповнити ряди отих диваків.
Але одного ранку, коли я вийшов до моря, воно взяло та й виплеснуло мені прямо під ноги отой сердолік.
Мені спершу здалося, що хвиля винесла жарину чи вогник, такий спалах червоний вблиснув у мене під ногами.
І поки я його роздивлявся, набігла друга хвиля і з глузливим шелестом злизала той вогник углиб.
З диким вигуком я стрибонув прямо в воду, наздогнав, підхопив, затис камінець у руці.
Одійшов подалі од води, розтулив міцно стиснутий кулак.
І тут сталося чудо: вогник не згас, поки я його ловив і ніс у руці, він розгорівся ще дужче.
Веселе, святкове палахкотіння червоного, сховане в прозорому, наче скло, тілі. Ні, скло було б мертве, а це тіло жило, переливалося ніжним перламутровим
поблиском.
І посередині в ньому червоний вогонь, живцем вихоплений із таємничих глибин, піднесений мені у дарунок.
Ещё интересно почитать
|
